| редЛі | Дата: Середа, 18.06.2008, 00:30 | Повідомлення # 1 |
 Младенец
Група: Модератори
Повідомлень: 14
Статус: Offline
| Коли заходиш до кабінету відразу губиш погляд,нема як зосередитись на чомусь одному,безліч різних предметів на стінах,шафах,полицях,всі вони то я скраві то меретять то рухаються,пройшовши далі натикаєшся на стіл завалений папером,пір"ям,різними дрібничками, крихтами,огризками з яблук. Відразу стає ясно тут довго проводять час,можливо добами.За професорским кріслом напис:" Всесвіт- це краса яку око побачити не може,але кожен жень споглядає душа"
ха ви питаєте моє ім"я, тоді звіть мене просто Ніель Азам Вероніка Абігейл-Елізабет Ейв Еліен.. Відчуття справведливості у мене дуже розвинуте,так сильно що це мене вбиває Ось моє серце і душа..можеш зробити з них бургер і насолоджуватись Загубилась між реальністю і снами, скажіть де вихід?
|
| |
|
|