Втирала ваксу плакса, я в слакси влазив
Є підозра, що магнітофон в дитинстві зглазив
Підхопив, надихнув, підштовхнув заразу
Тільки музичку почую акаю одразу
Грув доводить до екстазу, мабуть, має мазу
Захворіли ми на бумбокс - остання фаза
Розкриваю пошепки думки поки жую канапки
Потім розкриваємо ми лапки і ваші лапки
Ллються, ти лише лови, елементи мови
Хто ви, я серйозно вас питаю, хто ви?
Краще б я копав грядки, одягав запаски
Хто нам цю чуму привив, розкажіть, будь ласка
Ви ж такі обізнані, ви ж такі натаскані
Хай вам що не заспівай - все піде поразками
Хором завело нас всіх одним мотором
Сцена - вулиця і ви сьогодні наші монітори

Приспів: (2)
Хворі ми хворобою однією
На щастя ще не вигадали від неї панацею
На голову мов злива впала ця вразлива манія
Діагноз - меломанія, в нас з вами - меломанія

І все як завжди, міняєм враження ми на смарагди
Будемо з вами правдами-неправдами, справді
Тоді коли закінчаться справи, зима розстане
І всі свої крапки над літерою і розставлять
Київський хостінг три роки поспіль
Вже скоро досить, і мене, якщо відверто, то тримає й досі
Втикози стали тривалими, продукти валовими
Комусь сподобалися, когось давним давно дістали ми
І не питай ти продав-купив кого
Ледве мене не продавали самого
Те, що вчора було ого - сьогодні так собі
Кожен поволі шлях будує сам собі

Приспів

Give us your money melo-melo-money,
Give it up your money, melo-melo-money
All of your money, melo-melo-money
Givi-gip nep-nep never-never give up
Give up give up give up give up your money
melo-melo melo-melo melo-melo-money
Give it up, give it up, say say say...
Say "never give up".

Хворі ми хворобою однією
Здається, що і ви вже заражаєтеся нею
На голову мов злива впала ця вразлива манія
Діагноз - меломанія, в нас з вами - меломанія

Приспів

Приспів
А вона, а вона – сидітиме сумна.
Буде пити, не п’яніти від дешевого вина.
Я співатиму для неї,
Аж бринітиме кришталь.
Та хіба зуміє голос подолати цю печаль.

Так у світі повелося –
Я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах.

Приспів
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити, не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота.
Я продовжую кричати – ніч безмежна і пуста.

Так у світі повелося –
Я люблю її волосся,
Я люблю її тонкі вуста.
Та невдовзі прийде осінь,
Ми усі розбіжимося
По русифікованих містах

Приспів
Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна,
Буде пити, не п’яніти від дешевого вина.
Моя дівчинко печальна, моя доле золота.
Я продовжую кричати – ніч безмежна і пуста – 3 рази

Будь собою-це просто!

Мне бы джина, я б тогда не путался в проводах
Прям из Крыма по Днепру бы подтянул Карадаг
До зарплаты за неделю не был бы на мели
Королевы и принцессы in love with me, yeah.
Тру бутылки, банки, кружки, баночки тоже тру
Спрячу джина под подушку, достану поутру
Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли
Все дела поотменять, потому что у меня...

Приспів:
На восьмом этаже - пати в неглиже
На седьмом этаже - соседи спят уже
На девятом этаже - медведи и Фаберже
Этажом выше - спецназ на крыше.

Всем парням костюмы тройки, бабочки, трубочки
Барышням всем мини юбки, тонкие блузочки
Самолёты приземлились, всплыли подлодочки
В моду снова входят розовые очки.
На импалы госзаказ не малый у Шевроле
Потепление приходит конкретно в феврале
А паровозы с рельс не сходят, не тонут корабли
Все дела поотменять, потому что у меня...

Приспів

С джином бы мы наджемовали джаза на полкило
С ним бы мне, пускай не сразу, но точно повезло
Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли
Все дела поотменял, потому что у меня...

Приспів

На восьмом этаже - сами знаете уже
На седьмом этаже - проснулись уже
На девятом этаже - медведи и Фаберже
Этажом выше - спецназ на крыше.

Натискаю кнопку, пересмикую замок,
У страшний коридор роблю свій перший крок.
Моє вухо чуйне, моє око гостре –
Мене там чекають безжалісні монстри.
Ось із-за рогу вискакують двоє –
Я їх не лякаюсь, я готовий до бою.
Однакові рухи, однакові рила!
На мене ідуть ці бридкі гамадрили.
Вдвох на одного? До цього я звик!
У мене в руках є важкий дробовик.
Підходьте, малята, вперед по одному!
Чи ти помолилася на ніч, Дездемона?
Бенг! Бенг! Два постріли в серце!..
Бенг! Бенг! Два постріли в рило!..
Бенг! Бенг! І нікого немає –
Один вже сконав, інший – конає...

Ми справжні тигри, ми справжні тигри –
Ми круто граємо в комп’ютерні ігри!

Заляпаний кров’ю рухаюсь далі.
Цурупалки плоті на мені, як медалі.
Знаходжу патрони, покращую зброю –
І ось я вже знову готовий до бою!
Готовий в темряві блукати,
Готовий секрети шукати,
Готовий ризикувати,
Готовий стріляти, отовий вбивати...
А береженого бог береже,
Мене береже – я зберігся уже.
Триває життя, триває дозвілля,
Лишилось докласти останнє зусилля.
Влітаю в кімнату, тут монстрів багато –
Стрімко назад і кидаю гранату!
Усіх ворогів ву секторі знищив,
Тому я переходжу на рівень вище.

Ми справжні тигри, ми справжні тигри –
Ми круто граємо в комп’ютерні ігри!

Та в певний момент не витримують нерви,
Нервам потрібна технічна перерва.
Я видихаюсь, я змучуюсь грати...
Хапаю до рук найкрутішу гармату
І спересердя гарчу на всі боки,
Всюди лишаючи ями глибокі.
Я – руйнівник! Я – смертельна машина!..
А так, у житті, я звичайний хлопчина...

Ми справжні тигри, ми справжні тигри –
Ми круто граємо в комп’ютерні ігри!

Приспів:
Це все що маю я
Це все що маю я
Це все що маю я
Тебе тримаю-маю я
Тебе тримаю-маю я

Приходиш сядеш і мовчиш, мене заводиш та біжиш
Приносиш сльози, сир і яд, мені це треба
О, скільки тепла в твоїх руках, а віє холод, він не дах
Скільки, скажи, я маю, о, скільки, скажи, тримаю я

Приспів

Я не хотів, просто не встиг
Я не хотів, просто не зміг
Тепер це все що маю я
Все що маю я
Це все що маю я
Це все що маю я
Тебе тримаю-маю я
Тебе тримаю-маю я
Тебе тримаю

Будь собою-це просто!

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.
Відчинені серця, щирі очі
Таких не так багато є в світі
Лилися сльози щастя щоночі
Обіцянки назавжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць
Паркан плющем осіннім завитий
Здавалося дощі схаменулись
Здавалося завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону
І варто тільки їм захотіти
Повіяло теплом з-за кордону
А одже неодмінно летіти.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

І раптом все змінилось навколо
Проблеми, ціни, сни сподівання
Роз’їхалися як діти в школу
Що першим було стало останнім.
Їй у Варшавські спальні райони
Йому Москву бетоном залити
Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги
Чому ви заблукали у світі
Вас сотні, тисячі, вас мільйони
В Ізраїлі, Канаді, на Кріті.
Є спогади про те, як було все
Надії є на те, як все буде
Нас доля стрімко течією несе
Бо ми є не титани, ми люди.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй кохати завжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Не обіцяй назавжди
Не обіцяй навічно
Де твоє-моє завтра
У скронях вітер свище.
Не обіцяй, навіщо?
Не обіцяй, не треба
Залежить час найближчий
Та не завжди від тебе.

Вона носила квіти в волоссі
І ними грався він і ще вітер
Здавалося давно вже дорослі
Але кохали щиро мов діти.

Йди до мене, бо я хворий
Я без тебе тут не вдома
Йди до мене, мені важко
Повертайся моя пташко

Приспів:
Подаруй мені день
Ти подаруй мені день
Подаруй мені день
Ти подаруй мені день

Літали ми так низько, попадати так швидко
Майже летіли серед хмар ми
Літали ми так низько, літали ми так слизько
Як серед сліз, що серед хмар

Йди до мене, бо я хворий
Я без тебе тут не вдома
Йди до мене, мені важко
Повертайся моя пташко

Приспів (2)

Будь собою-це просто!

Чого же ти ждеш?

Може знаєш куди ти завтра підеш,
Що ти будеш шукати.
Може знаєш, що ти знайдеш,
Може скажеш, що ти знайдеш.

Чого же ти ждеш?
Чого же ти ждеш?
Чого же ти ждеш?
Чого же ти ждеш?

Може ждеш коли дощ,
Може ждеш коли довго він,
Так довго він не йде.
Може він вже пройшов,
Може іноді знову він,
Знову він прийде...
Знову він, знову він прийде...
Знову він, знову він прийде...

Може спиниш, а може позвеш,
Може вип’єш, а може...
Може вимкнемо світло,
Може вимкнеш, а може...

Чого же ти ждеш?
Чого же ти ждеш?

Будь собою-це просто!

Сама не подумала, нащо -
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті -
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.

Жодної битви не виграла -
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала.
У душу нічого не взявши.
Такого чудового літа,
Давно вже у мене не було.
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.

He's a stranger to some
And a vision to none
He can never get enough,
Get enough of the one

For a fortune he'd quit
But it's hard to admit
How it ends and begins
On his face is a map of the world
(A map of the world)
On his face is a map of the world
(A map of the world)
From yesterday, it's coming!
From yesterday, the fear!
From yesterday, it calls him
But he doesn't want to read the message here

On a mountain he sits, not of gold but of sin
through the blood he can look, see the life that he took
From the council of one
He'll decide what he's done with the innocent

On his face is a map of the world
(A map of the world)
On his face is a map of the world
(A map of the world)

From yesterday, it's coming!
From yesterday, the fear!
From yesterday, it calls him
But he doesn't want to read the message
He doesn't want to read the message
Doesn't want to read the message here

On his face is a map of the world

From yesterday, it's coming!
From yesterday, the fear!
From yesterday, it calls him
But he doesn't want to read the message here
From yesterday,
From yesterday,
From yesterday, the fear
From yesterday,
From yesterday
But he doesn't want to read the message here
But he doesn't want to read the message here
But he doesn't want to read the message here

Мы хотим мир... но весь!
Рожденный ползать везде пролезет

There is something in the way
You're always somewhere else
Feelings have deserted me
To a point of no return
I don't believe in God
but I pray for you

Don't you slip away from me
It's you I live for
Don't you leave
Don't you slip away from me
I'm vulnerable to your love

Don't let them get you
Stay away from the sun
It's too bright for you
Your eyes getting blurry
Stay, I'm crying your name
I don't believe in God
But I pray for you

Don't you slip away from me
It's you I live for
Don't you leave no
Don't you slip away from me
I'm vulnerable to your love

There is something in the way
You're always somewhere else
Feelings have deserted me
To a point of no return
So the light fades out
And you're so close to losing

Don't you slip away from me
It's you I live for
Don't you leave no
Don't you slip away from me
I'm vulnerable to your love

Don't you slip away from me
It's you I live my life for
No, don't leave
Don't you slip away from me
I'm vulnerable to your love

Don't you slip away

Мы хотим мир... но весь!
Рожденный ползать везде пролезет

Щемит в душе тоска

Припев: На сердце боль, взгляд смотрит в небо
Ждет ответа
Душа не верит в то, что нету,
Тебя уже нету

(1) Щемит в душе тоска, да синий сигаретный дым
Въедается в глаза, как будто слезы пытаясь выжать
Я помню, как когда-то мы клялись отомстить
Друг за друга, если что не так, так мои руки в крови
Я помню дни, когда с тобой мы были детьми,
Два оборванца с улицы, из неудачной семьи
Свои мечты хранили под ударами дубинок мусоров,
От их ударов терялся смысл их слов:
«Не воруй», «не кради», «умри, паскуда, умри»
Кричали они нам на ухо, забив нас до крови
Сквозь боль и слезы в руке сжимая ломтик хлеба,
Прошли вдвоем сквозь детство, ненавидя небо
Нас было двое, как два щенка в огромном мире,
Знали только как украсть, да так чтобы не посадили,
Нас не учили, в карманы деньги не совали,
И чем могли лишь мы друг другу все время помогали…

Припев: На сердце боль, взгляд смотрит в небо
Ждет ответа
Душа не верит в то, что нету,
Тебя уже нету

(2) Как мне объяснить всю эту боль на душе,
Как мне сделать так, чтобы время повернулось вспять?
Взять и отнять, сломать две жизни одной пулей,
«При попытке к бегству» - ублюдки доложили так.
Тебя не стало, когда уже пришло начало
Тому, о чем с тобой мечтали мы, дойти осталось мало,
Мечта бежала, но споткнулась и упала
Двумя трупами твоих убийц вокруг меня она стонала
Я знал – шакалы скоро будут здесь,
По *** на них ведь уже совершена месть!
Дуло у виска, что делать мне на этом свете
Умереть не познав счастья на замызганном паркете?
Дети улиц, рожденные познать несчастья,
Не знают как на них назаложили сверху наши власти
Здрасьте и прощайте я жить так больше не хочу,
Я сыт по горло вашей властью, я ухожу…

Мы хотим мир... но весь!
Рожденный ползать везде пролезет

Вона підійшла до вікна
Стояла й дивилась на небо
Уся була в білому.
А небо її не побачило.
Вона затулила лице
І тихо плакала...

Приспів:
Ось! Те, що чекав,
Те, що хотів.
Час вже настав,
Птах прилетів.
Хто був той птах?
Звідки ця мить?
Я не впізнав...

А небо спустилось униз,
Заглянуло їй у вікно,
Та нікого не було там,
Бо птах, що за нею летів,
Давно вже за обрієм зник...

Ти не чекай-не чекай,
Ти не шукай-не шукай,
За обрієм зник...

Приспів

Ти не чекай-не чекай,
Ти не шукай-не шукай,
За обрієм зник...

Приспів